Створіть “серотонінове гніздо” — персональну зону, яка максимально стимулює відчуття безпеки, затишку та внутрішнього спокою. Спробувати практику →
Проведіть 20 хвилин у природному середовищі, використовуючи всі органи чуття для максимального занурення в досвід. Спробувати практику →
Оберіть три щоденні джерела дофаміну (наприклад: соцмережі, солодощі, кава, серіали, шопінг тощо) і зробіть із ними певні маніпуляції. Спробувати практику →
Протягом 10 хвилин станьте “серотоніновим стабілізатором” для когось. Спробувати практику →
Створіть маленьку “красиву зону” у своєму оточенні. Вона буде діяти як природний анксіолітик, знижуючи тривогу. І робить мозок більш чутливим до краси з часом. Спробувати практику →
Практика вводить в стан глибокого спокою через пасивне спостереження за думками. Спробувати практику →
Проведіть 15 хвилин на сонці без сонцезахисних окулярів (але, звісно, не дивлячись прямо на сонце!). Спробувати практику →
Свідомо відмовтесь щось робити. Спробувати практику →
Робіть мікро-розтягування протягом робочого дня. Спробувати практику →
Знайдіть когось і разом помилуйтесь чимось справді красивим протягом 10-15 хвилин, поділяючи відчуття краси без необхідності говорити. Спробувати практику →
Станьте “детективом задоволення” або маленьким польовим дослідником. Запишіть три різних джерела задоволення, які ви відчули протягом дня. Спробувати практику →
Додайте до свого раціону одну порцію ферментованої їжі — тієї, що містить живі пробіотичні культури. Спробувати практику →
Проведіть 15-20 хвилин спільної творчості з кимось, відчуваючи як індивідуальні анандамідні хвилі зливаються в колективний потік. Спробувати практику →
Знайдіть мінімум одну людину (партнер, друг, родич або ваша дитина) і проведіть разом просту та коротку медитативну практику. Спробувати практику →
Виберіть три буденні дії, які ви робите щодня, та додайте до них невеликий “приємний бонус”. Змінює ставлення до рутинних справ — тих самих, які ви виконуєте майже “на автопілоті” і які за багатьма статистиками складають майже все наше життя. Спробувати практику →