Гейміфікація на сьогодні є одним з найефективніших інструментів у світі освіти та бізнесу, який перетворює буденні справи на захопливу гру. І це тому, що мозку дуже важко відмовитись від того, щоб дізнатись, що ж буде далі. Бажання задовільнити цікавість настільки сильне, що здатне перетворитись на залежність.
Завдяки винагородам, балам та змаганням, гейміфікація допомагає людям залишатися мотивованими, структурувати свій день та досягати нових вершин. Це не просто розвага, а ефективний спосіб підвищити продуктивність і залученість в будь-якій діяльності.
У цій статті ми з вами розберемо, як з’явилися гейміфікація, як вона розвивалась, чому вона працює де б ви її не застосовували, і як цей популярний маркетинговий інструмент можна використати в житті для підтримки мотивації.
🎙️ цю статтю можна прослухати
Аудіо версія статті доступна лише членам клубу. Дізнатись більше про клуб.Як буденність стала грою
У 1981 році авіакомпанія American Airlines створила першу програму лояльності для постійних пасажирів — АAdvantage. Клієнти отримували милі за кожен політ і могли обміняти їх на подорожі чи підвищення класу обслуговування. Згодом ця модель винагород стала стандартом, який зустрічається всюди.
Того ж року професор з МІТ (Массачусетського технологічного інституту) Томас Мелоун почав досліджувати клієнтський досвід і внутрішню мотивацію гейміфікації, а в 2002 році британський розробник Нік Пеллінг запустив стартап, що впроваджував ігрові елементи у корпоративні сервіси.
Приблизно в цей самий час почала зароджуватись психологія ігор, і їх результати досліджень відкрили нові підходи до підвищення продуктивності. У світі, де за даними Інституту Геллапа лише 15% людей дійсно мотивовані до виконання своїх завдань, ігрові техніки стали справжньою революцією у роботі.
Гейміфікація показала високу ефективність не тільки в бізнесі, але й в освіті та навіть охороні здоров’я. Наприклад, фітнес-додатки з викликами, рейтингами та завданнями стали популярними інструментами мотивації. А в 2010-х компанія Bayer створила глюкометр, який підключався до Nintendo DS і через гру нагадував дітям про тестування. А рейтингові таблиці та онлайн-спільнота додавали запалу і стимулювали до дії. Згодом Nike створила фітнес-додаток Nike+, де користувачі отримували винагороди та змагальні рейтинги за досягнення спортивних цілей.
Так почалась ера гейміфікації — використання ігрових елементів у неігрових процесах.
Чому гейміфікація працює?
Секрет успіху гейміфікації криється в теорії самодетермінації та позитивній психології. За цією теорією, будь-яка винагорода виконує дві важливі функції: дає зворотний зв’язок і пояснює, чому ви виконуєте завдання. Якщо ж уся мотивація базується лише на винагороді, то людина починає працювати не для себе, а для зовнішніх факторів. Наприклад, старанно вчитися тільки заради стипендії. Але найбільше задоволення і кращі результати досягаються, коли людина робить щось із внутрішньої мотивації і саме на це спрямована гейміфікація.
Вона використовує прості та зрозумілі інструменти нагород, щоб спершу зацікавити людину. А цікавість, як ви знаєте, – одна зі стовпів мотивації. Коли користувач виконує завдання в грі, він бачить, як його успіхи перетворюються на заохочення. Але добре спроєктована система працює так, що з часом ці зовнішні винагороди стають менш важливими. Людина починає відчувати автономію, свою приналежність до спільноти та, найголовніше, компетентність у тому, що вона робить. Завдяки цьому гейміфікація стимулює внутрішню мотивацію, використовуючи зовнішні елементи тільки на початку.
Наприклад, звичайна гра в “Монополію” може швидко набриднути, але якщо почати фіксувати перемоги та аналізувати свої угоди, гра стає цікавішою. Гравці самі ставлять перед собою нові завдання: стати кращим серед друзів, виграти трофей чи зібрати якомога більше очок. Кожен новий раунд перетворюється на більшу гру, де завжди є нові цілі для досягнення.
Тож гейміфікація не тільки змінює наше ставлення до рутинних завдань, роблячи їх цікавішими, але й структурує процеси, допомагає кожному відчути себе важливою частиною команди, підвищити продуктивність та зробити будь-яку роботу мотиваційною.
Але, потрібно памʼятати, що, по-перше, гейміфікація не чарівна паличка — вона не перетворить поганий продукт на крутий, або кошмарне завдання чи предмет вивчення на цікавий. Тому важливо спочатку чітко зрозуміти, яку проблему треба вирішити за допомогою гри. І по-друге, треба застосовувати більше, ніж просто бали та рейтинги.
Бажаєш дізнатись більше? отримай ⌘PRO доступ
Підписуйся та відкривай повний доступ до всіх преміальних матеріалів.
- Отримай повний доступ до всіх статей і гайдів
- Унікальні практики та кейси, яких немає у відкритому доступі
- Використовуй знання для особистого та професійного зростання