Cеротонін відіграє важливу роль у різних функціях мозку та тіла, включаючи стабілізацію настрою, пізнання, навчання, пам’ять і сон. У мозку серотонін допомагає регулювати настрій і пам’ять, а в інших частинах тіла сприяє сну, сексуальній функції, здоров’ю кісток і згортанню крові. Тож що станеться, якщо його буде занадто мало (або занадто багато), і як можна збалансувати свій…
У вас бувало таке, що ви просто не можете заснути? Лежите, перевертаєтеся, а сон ніби взяв відпустку. Це може бути через низький рівень мелатоніну – гормону сну. Розберімось, як повернути все під контроль і чому такі прості поради, як прохолодне повітря, темрява та тиша, насправді працюють.
Ви багато попрацювали та хочеться впасти на подушку і відчути, як тіло поступово розслабляється, а думки стають повільнішими й легшими. Ваші очі наче самі закриваються, повіки стають важкими, а тіло хоче тільки одного — розслабитися. Можливо, з’являється відчуття, ніби голоси й звуки навколо стають тихішими. Це все вплив мелатоніну, гормону, який починає “говорити” мозку, що…
Усе, від нашого сну до настрою, відчуття голоду і навіть здатності концентруватися, залежить від біологічних ритмів, які синхронізуються з циклом день-ніч. І хоча ми часто сприймаємо сон або неспання як звичні речі, за цим стоїть складна робота маленької частини мозку — епіфіза, який виробляє мелатонін, гормон, що регулює наш внутрішній “годинник”.
У сучасному світі, де обов’язки та дедлайни часто забирають більшу частину часу, вечір залишається чи не єдиним моментом для власних справ. І так виникає цікаве, але шкідливе явище — «прокрастинація перед сном». Замість того, щоб лягти спати, ми, розуміючи негативні наслідки, свідомо відтягуємо відпочинок, щоб відчути хоч трохи контролю над своїм життям.
Часто ми думаємо, що мотивація — це виключно питання психології, але насправді вона значною мірою залежить від стану нашого організму. Наше тіло і мозок працюють у тісній зв’язці, і фізіологія має величезний вплив на те, наскільки ми здатні мотивувати себе діяти.