Чи нормально не мати мети, коли всі навколо, здається, її мають? Чи обов’язково ставити собі ціль, щоб почуватися добре? І якщо зараз я просто “пливу за течією” – чи значить це, що щось не так із моїм життям? У когось це тимчасовий стан: “я зараз не маю мети, вона кудись поділась”. А в когось їх…
