Як ви думаєте, скільки емоцій може відчувати людина?

Дослідження The Greater Good Science Center показує, що існує принаймні 27 різних емоцій. Але всі вони можуть складатись у десятки тисяч комбінацій.

І виникає питання: як взагалі можливо розібратись із такою кількістю?

Відповідь буде дуже простою: не потрібно розбиратись з усіма. Достатньо зрозуміти та навчитись розпізнавати базові емоції, вивчити механізм того, як вони комбінуються та вливають на наш стан і дії, та засвоїти золоті правила поведінки із ними. Саме цим ми і займемось у цій статті.

У цій статті:

• Що таке емоція?
• Чи маємо ми всі емоції від народження?
• Навіщо нам емоції?
• Чи бувають емоції поганими та хорошими?
• Що виникає першим: думка чи емоція?
• Як емоція переходить у дії?
• Емоції як вірус?
• Що таке базові / первинні емоції?
• Колесо емоцій Плутчика
• Як навчитись розпізнавати причини емоцій?
• Список літератури

Що таке емоція?

Емоції — це електрохімічні сигнали, які протікають через нас у нескінченному циклі. Вони вивільняються в нашому мозку у відповідь на наше уявлення про світ. І навпаки можуть з’являтись у тілі та потрапляти у мозок.

Доволі часто емоції плутають з настроєм та почуттями. Але це все різні речі і важливо їх розрізняти.

Емоція спонтанна і триває кілька секунд. Наприклад, хтось вас розізлив і ви відчуваєте емоцію злості. Емоції — маркер того, що щось відбувається. Емоції завжди виникають за тригерами, направлені на певний об’єкт чи суб’єкт і кажуть нам про те, що ми маємо якось відреагувати на ситуацію.

Почуття трохи інакші — це емоція, розтягнута у часі. Наприклад, ви відчули емоцію злості, але нічого з цим не зробили, придушили її і заховали поглибше. І ви несете в собі цей гнів протягом певного часу. Почуття мають тенденцію накоплюватись та поєднуватись. І коли їх стає забагато, вони прориваються назад. Саме про такі ситуації ми часто жартуємо: “А потім у мене не відкрився клятий пакетик.“

Настрій — це стан без тригеру та направлення. Він зазвичай має менш виражену інтенсивність та не має чіткої конкретної причини. Він може бути викликаний багатьма чинниками, включаючи фізіологічні, психологічні та зовнішні впливи. І в той час як почуття впливають лише на наше судження про об’єкт чи суб’єкт, який ці почуття у нас викликав, настрій впливає на наше сприйняття та взаємодію з оточенням вцілому. Тобто, якщо вас хтось роздратував, ви не зможете раціонально та спокійно спілкуватись саме з цією людиною. Та якщо у вас загалом роздратований настрій, ви не зможете спокійно спілкуватись ні з ким.

Чи маємо ми всі емоції від народження?

Питання про те, чи народжуємось ми відразу зі здатністю відчувати всі емоції, доволі довго залишалось відкритим. На сьогодні вважається, що новонароджені та немовлята відчувають всього 2 загальні емоції: задоволення та страждання (NSCDC, 2004). Діти відчувають задоволення, коли їх, наприклад, годують, обіймають та заспокоюють, а страждають, коли відчувають холод, вологість або голод.

Вважається, що основні та базові емоції розвиваються у дітей протягом першого року життя. Вони починають не тільки відчувати їх, але і розрізняти, спираючись на особистий досвід, поведінку інших людей та реакцію на певну дію.

До кінця дошкільного віку емоційний репертуар дітей починає включати вже складні емоції, такі як гордість, сором, провина та збентеження, і вони розвивають більшу здатність використовувати мову для передачі свого емоційного стану.

Діти шкільного віку починають розуміти, що люди можуть відчувати амбівалентні почуття (наприклад, радіти й боятися водночас), і все більше здатні зосереджуватися на внутрішньому переживанні емоцій. В порівнянні, малюки реагують лише на зовнішні обставини.

У період статевого дозрівання підлітки стикаються не тільки з гормональними змінами, а й з активним розвитком префронтальної кори головного мозку, що відповідає за когнітивні функції, такі як постановка подій у належній перспективі та розуміння людей (Blakemore та ін., 2010). Як наслідок, підліткам стає важко контролювати свої емоції та вони схильні до «перепадів настрою». Коли гармональний рівень стабілізується, а префронтальна кора переходить у повільний розвиток, перепади настрою зникають.

Навіщо нам емоції?

Емоції допомагають нам виживати та процвітати. Вони зосереджують нашу увагу і спонукають нас до певних дій.

Кожна емоція має своє призначення.

Візьмемо, наприклад, гнів. Гнів — це сигнал, що наш шлях перекритий. Він зосереджує нашу увагу на загрозі та спонукає до боротьби проти перешкоди. Його, звичайно, можна використати деструктивно, але він також дає нам енергію для пошуку рішень нагальних проблем.

А як щодо іншої емоції, радості? Радість зосереджує нашу увагу на можливостях та спонукає нас робити більше того, що ми робимо. Ми відчуваємо радість, коли відчуваємо сенс і зв’язок, і мета емоції — сказати нам, що це хороші речі, і ми повинні їх шукати.

Чи бувають емоції поганими та хорошими?

Емоції нейтральні. Емоції за своєю суттю не є хорошими чи поганими.

Здавалося б, хіба радість може бути поганою, а сум хорошим? Та вони мають більше спільного, ніж ми думаємо.

Радість означає, що я отримую те, що мені важливо. Смуток означає, що я втрачаю те, що мені дороге. Отже, це насправді дві сторони однієї потреби, і ми не можемо мати одну без іншої.

Окрім того, кожна емоція є просто сигналом, донесенням повідомлення. Навіть важкі емоції, такі як страх, гнів або смуток, виконують важливу функцію.