Гормони — це невидимі диригенти нашого здоров’я, що керують безліччю процесів у тілі, від настрою до метаболізму. Вони впливають на енергію, вагу, шкіру та емоції, а будь-який дисбаланс може залишити відбиток на самопочутті.
У цій статті ми дізнаємось, що таке гормони, якими вони бувають, що вони роблять та як працюють щодня.
Що таке гормони?
Гормони — це біологічно активні речовини, що виробляються спеціалізованими клітинами або залозами ендокринної системи. Вони діють як хімічні месенджери, регулюючи численні фізіологічні процеси та підтримуючи гомеостаз шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами клітин-мішеней.
А тепер простими словами. Гормони — це як офісні курʼєри, які розносять повідомлення з важливими інструкціями до кожного окремого відділу. Кожен курʼєр несе конкретне завдання для певного адресата: одні доставляють “повідомлення” м’язам, що потрібно рости, інші — шлунку, що час перетравлювати їжу. Тільки-но лист потрапляє до потрібного місця, адресат — орган чи клітина — виконує інструкції, забезпечуючи таким чином злагоджену роботу організму.
Які бувають гормони?
Гормони — не єдині “кур’єри” в організмі. Є й інші системи передачі сигналів, наприклад, нейромедіатори (передають сигнали між нервовими клітинами) та цитокіни (використовуються імунною системою для передачі сигналів між клітинами).
Проте гормони, на відміну від інших курʼєрів, постійно доставляють інформацію по всьому тілу через кровотік (а не тільки локально, чи коли це необхідно) і відповідають за довготривалі процеси (а не миттєві).
Кількість гормонів в організмі невелика, але кожен має чітке завдання, яке передається за допомогою спеціальних “приймачів” — рецепторів.
Уявіть, що рецептори — це як доки в порту, куди можуть “пришвартуватися” тільки певні кораблі-гормони. Кожен док підходить лише для свого “корабля,” тому гормон не може пришвартуватися будь-куди. Коли гормон потрапляє на свій рецептор, він передає клітині свої “інструкції,” і та починає виконувати потрібні дії.
Наприклад, адреналін може взаємодіяти тільки з “адреналіновими доками” на поверхні клітин. Коли він “пришвартовується” до свого рецептора, всередині клітини запускаються процеси, які, наприклад, збільшують швидкість серцебиття або готують тіло до реакції “бий або біжи.” Цікаво, що вчені з Університету Дюка і Стенфорду отримали Нобелівську премію за розкриття цього механізму в 2012 році.
Типи гормонів
Відштовхуючись від того, як саме гормони передають інформацію та з чого вони складаються, гормони поділяються на кілька типів:
Ефекторні гормони. Це гормони, які діють безпосередньо на органи або клітини-мішені. Вони не потребують посередників для того, щоб передати сигнал (тобто курʼєр працює з рук в руки). Наприклад, тироксин — гормон, який виробляється щитовидною залозою і стимулює обмін речовин у клітинах. Він проникає в клітини органів-мішеней і активує їхній обмін речовин, що впливає на енергію, температуру тіла та загальну активність організму.
Стероїдні гормони. Це гормони, які утворюються з ліпідів (зокрема, з холестерину). Їхня особливість — здатність легко проникати через клітинні мембрани, оскільки вони розчиняються в жирах. Це як доставка до дому. Наприклад, андрогени (так називають чоловічі статеві гормони, як-от тестостерон) або естрогени (так називають жіночі статеві гормони). Стероїдні гормони проникають всередину клітини і взаємодіють з рецепторами всередині ядра. Вони можуть впливати на ДНК і змінювати активність генів, запускаючи довготривалі зміни, як-от ріст м’язів (тестостерон) або підготовку організму до вагітності (естроген).
Похідні амінокислот. Це гормони, які утворюються з амінокислот, таких як тирозин або триптофан. Вони можуть діяти швидко і викликають короткотривалі ефекти, зазвичай пов’язані з реакцією на стрес або фізичне навантаження. Наприклад, адреналін і норадреналін, що діють як “тривожні сигнали”. Коли організм стикається зі стресом, ці гормони підвищують серцебиття, прискорюють дихання і мобілізують енергію, готуючи тіло до реакції “бий або біжи”.
Білково-пептидні гормони. Це гормони, побудовані з амінокислот, але на відміну від похідних амінокислот, вони мають більшу молекулярну масу і складнішу структуру. Вони не можуть проникати крізь мембрани клітин, тому взаємодіють з рецепторами на поверхні клітин. Наприклад, інсулін (регулює рівень глюкози в крові) і глюкагон (підвищує рівень глюкози). Інсулін зв’язується з рецепторами на поверхні клітин, що призводить до внутрішньоклітинної реакції — клітини починають поглинати глюкозу з крові. Це дозволяє знижувати рівень глюкози в крові та підтримувати енергетичний баланс.
Тропні гормони. Це гормони, які регулюють діяльність інших залоз, змушуючи їх виробляти власні гормони. Тобто, вони працюють як “керуючі” або “регулятори” для інших гормонів. Це більше як менеджер, ніж курʼєр: прийшов і не тільки поставив задачу, але й змусив її виконати негайно. Наприклад, тиреотропний гормон (ТТГ), який стимулює щитовидну залозу виробляти тироксин. ТТГ виробляється гіпофізом і подається в щитовидну залозу. Під його впливом щитовидна залоза починає виділяти тироксин, який вже впливає на метаболізм в організмі. Тропні гормони таким чином контролюють гормональний баланс, змушуючи інші залози виділяти потрібні речовини.
ПОДВІЙНІ АГЕНТИ
Деякі речовини можуть бути подвійними агентами – грати роль як нейромедіатора, так і гормона. Наприклад, дофамін та серотонін є гормонами, але також і нейромедіаторами.
У мозку дофамін діє як нейромедіатор, передаючи сигнали між нейронами та впливаючи на мотивацію, задоволення і процес навчання. Однак у деяких частинах організму, зокрема в крові, дофамін також функціонує як гормон, що впливає на судини, регулює кров’яний тиск і сприяє вивільненню інсуліну з підшлункової залози.
Серотонін, як і дофамін, в основному діє як нейромедіатор у мозку, впливаючи на настрій, відчуття задоволення, апетит, сон і терморегуляцію. Саме його часто називають “гормоном щастя,” оскільки він відіграє важливу роль у підтримці стабільного настрою та емоційного балансу. Позамозковий серотонін, який функціонує як гормон, виробляється переважно в кишечнику (до 90% серотоніну синтезується тут) і впливає на травлення, регуляцію кров’яного тиску та згортання крові.
Навіщо потрібні гормони?
Гормони є ключовими регуляторами практично всіх життєво важливих процесів у нашому організмі. Вони синтезуються в клітинах ендокринних залоз (наприклад, щитоподібній залозі, надниркових залозах, гіпофізі тощо) або в тканинах деяких органів, як-от у серці чи шлунку. Всі ці джерела виникнення гормонів ми розбиратимемо окремо в наступних статтях. А зараз розгляньмо основні гормони:
Метаболічні гормони:
відповідають за регулювання обміну речовин
Інсулін: знижує рівень глюкози в крові.
Глюкагон: підвищує рівень глюкози в крові.
Адипонектин: бере участь у регуляції рівня глюкози і розщепленні жирів.
Тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3): контролюють обмін речовин, ріст і розвиток.
Кортизол: відповідає за реакцію на стрес, регулює обмін речовин.
Гормони росту та розвитку:
сприяють росту, розвитку та регуляції клітинного поділу
Гормон росту (соматотропін): відповідає за ріст і регуляцію обміну речовин.
Тиреотропний гормон (ТТГ): регулює роботу щитовидної залози.
Пролактин: стимулює вироблення молока в жінок після пологів.
Тестостерон: головний чоловічий статевий гормон, відповідає за розвиток вторинних статевих ознак і репродуктивну функцію.
Естроген: головний жіночий статевий гормон, відповідає за розвиток вторинних статевих ознак і репродуктивну функцію.
Статеві гормони:
регулюють репродуктивну функцію та розвиток вторинних статевих ознак
Тестостерон: головний чоловічий статевий гормон, відповідає за розвиток вторинних статевих ознак і репродуктивну функцію.
Естроген: головний жіночий статевий гормон, відповідає за розвиток вторинних статевих ознак і репродуктивну функцію.
Прогестерон: підготовлює організм до вагітності.
Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) і лютеїнізуючий гормон (ЛГ): регулюють статеву функцію та репродукцію.
Окситоцин: гормон, що відповідає за соціальні зв’язки, емоційну прив’язаність, скорочення матки під час пологів і виділення молока.
Гормони адаптації та реакції:
допомагають організму ефективно реагувати на виклики
Адреналін і норадреналін: відповідають за реакцію “бий або біжи.”
Кортизол: відповідає за реакцію на стрес, регулює обмін речовин.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ): стимулює наднирники для вироблення кортизолу.
Дофамін: відповідає за мотивацію, задоволення та регулює кров’яний тиск і функцію нирок.
Регулятори водно-сольового балансу:
відповідають за контроль рівня рідини та електролітів в організмі
Альдостерон: контролює водно-сольовий баланс.
Ренін: регулює кров’яний тиск.
Антидіуретичний гормон (АДГ), також відомий як вазопресин: регулює водний баланс та кровʼяний тиск.
Кальцитонін: регулює рівень кальцію в крові.
Паратгормон: також регулює рівень кальцію і фосфору в організмі.
Ангіотензин: бере участь у регуляції артеріального тиску та водно-сольового балансу.
Регулятори циклів сну та імунітету:
впливають на біоритми та імунну систему
Мелатонін: регулює цикли сну і неспання.
Тимозин: відіграє важливу роль у розвитку імунної системи.
Лептин: регулює апетит і метаболізм жирової тканини.
Грелін: гормон голоду, який стимулює апетит і відіграє роль у регулюванні енергетичного балансу.
Серотонін: регулює настрій, апетит, сон, а також бере участь у травленні та згортанні крові.
Холецистокінін (ХЦК): стимулює вивільнення ферментів підшлункової залози та жовчі, допомагаючи в травленні.
Секретин: регулює вироблення підшлункової залози та допомагає нейтралізувати шлункову кислоту в кишківнику.
Гістамін: регулює місцеві імунні реакції та запальні процеси, а також впливає на цикли сну і пильності.
Еритропоетин: стимулює вироблення еритроцитів (червоних кров’яних клітин).
Гормональний збій
Гормони діють як зв’язувальна ланка між різними системами організму, забезпечуючи їхню гармонійну роботу, та утримують наш організм у рівновазі, допомагаючи йому адаптуватися до змін середовища та внутрішніх умов. Так під час стресу адреналін впливає не тільки на частоту пульсу, а й на травлення, тимчасово знижуючи активність шлунково-кишкового тракту, щоб організм міг зосередитися на вирішенні небезпечної ситуації.
Для того, щоб весь організм працював гарно та без перебоїв, гормони повинні вироблятися в певній кількості й у потрібний час. Коли цей процес порушується, виникає гармональний збій або гармональний дисбаланс.
Гормональний збій може траплятися через різні причини: стрес, неправильне харчування, захворювання, недостатність фізичної активності, старіння або зміни в організмі (наприклад, під час вагітності чи менопаузи). Оскільки гормони взаємопов’язані й контролюють безліч процесів, збій навіть одного з них може викликати ланцюгову реакцію, порушуючи нормальне функціонування багатьох органів і систем.
Уявіть, що організм — це великий оркестр, де кожен гормон — це окремий музикант. Коли всі гормони збалансовані, оркестр грає гармонійну мелодію — ви почуваєте себе здоровими, енергійними та врівноваженими. Але якщо хоча б один музикант (гормон) збивається з ритму або починає грати занадто голосно, це створює дисонанс, який порушує звучання всього оркестру. Гормональний збій — це як цей “розлад” в оркестрі: замість гармонії виникає хаос, що проявляється через симптоми, як-от зміни настрою, порушення сну, проблеми з вагою або інші збої в роботі організму.
Варто також завважити, що приблизно 80% жінок протягом життя стикаються з певною формою гормонального дисбалансу, особливо через такі захворювання, як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), дисфункція щитоподібний залози або менопауза. Щодо чоловіків, то у них наступає свій дисбаланс: рівень тестостерону починає знижуватися приблизно на 1% щороку після 30 років, що призводить до таких змін, як зменшення м’язової маси, збільшення жирових відкладень і зміни настрою, такі як дратівливість або депресія, яку називають «андропаузою».
Як зрозуміти, що у вас гормональний збій?
Ознаки гормональних збоїв варіюються залежно від конкретного гормону, рівень якого змінений. Основні симптоми включають:
- Різкі коливання ваги. Незрозуміле схуднення або набір ваги може свідчити про проблеми з рівнем тиреоїдних гормонів або інсуліну.
- Порушення сну. Надмірне вироблення кортизолу може призвести до безсоння, а недостатнє — до хронічної втоми.
- Зміни настрою. Дратівливість, депресія, тривожність можуть бути результатом дисбалансу гормонів, таких як серотонін, кортизол або естроген.
- Проблеми з менструальним циклом. Нерегулярні цикли або відсутність місячних можуть свідчити про збій у рівні естрогену або прогестерону.
- Зниження або підвищення лібідо. Різкі зміни в статевій активності часто пов’язані з рівнем тестостерону або естрогену.
- Проблеми зі шкірою. Вугрі, сухість шкіри, випадіння волосся можуть вказувати на порушення роботи гормонів.
Для визначення гормонального збою лікарі зазвичай проводять аналіз крові для вимірювання рівня ключових гормонів, таких як тиреоїдні гормони (Т3, Т4, ТТГ), кортизол, інсулін, естроген або тестостерон. Інколи використовуються додаткові тести, наприклад, УЗД щитоподібної залози або МРТ для оцінки стану залоз. Важливо знати, що багато гормональних порушень можна ефективно лікувати за допомогою медикаментів, дієти та зміни способу життя, але чим раніше вони будуть виявлені, тим ефективнішим буде лікування.
Гормони — це складні, життєво важливі регулятори, які координують основну кількість процесів у нашому організмі. Вони впливають на наш настрій, енергію, здоров’я та загальне самопочуття. Підтримка гормонального балансу є надзвичайно важливою для гармонійної роботи організму та запобігання різним захворюванням. Саме тому розуміння ролі гормонів і турбота про своє здоров’я допоможуть підтримувати баланс і залишатися в гарній формі як фізично, так і емоційно.
АВТОРКИ: Ірина Пру, Еля Муравські
Список літератури
- Johns Hopkins Medicine. “Hormones and the Endocrine System.” Johns Hopkins Medicine. Baltimore, MD: Johns Hopkins University, 2024.). Johns Hopkins Medicine
- PLOS Genetics. “The Facts of the Matter: What is a Hormone?” PLOS Genetics, 2024.). PLOS Genetics
- Cochrane Handbook. “Peptides in Hormone Regulation: What You Need to Know.” Cochrane Handbook, 2024.). Cochrane Handbook
- Endocrine Society. “Hormones and Endocrine Function.” Endocrine Society, 2022.). Endocrine Society
- BrainFacts. “Hormones: Communication between the Brain and the Body.” BrainFacts/Society for Neuroscience, 2012.).BrainFacts