Хто я? Це питання ми ставимо собі багато разів протягом життя. Але відповісти на нього не так просто, бо воно не лише про наші звички чи улюблені хобі, а й про те, як ми бачимо себе у стосунках із соціумом та світом. Це сприйняття, або Я-концепція, впливає на всі аспекти нашого життя: наші рішення, стосунки і навіть рівень впевненості у собі. Саме Я-концепція визначає, ким ми є насправді.
🎙️ цю статтю можна прослухати
Аудіо версія статті доступна лише членам клубу. Дізнатись більше про клуб.Що таке Я-концепція?
Я-концепція — це уявлення, яке ми маємо про себе. Це не просто набір думок про наші риси, а ціла система сприйняття свого місця у світі. Вона включає такі питання, як: Якими є наші сильні сторони? Як ми взаємодіємо з іншими? Які ролі ми відіграємо у житті? Ці відповіді формують нашу самосвідомість і значною мірою впливають на наші дії та ставлення до себе і світу.
Я-концепція діє як внутрішня мапа, яка визначає, куди ми рухаємося і як реагуємо на життєві виклики. Вона впливає на нашу мотивацію, наше самовідчуття, а також на взаємодію з оточуючими. Наприклад, якщо ви вважаєте себе людиною, яка цінує незалежність, це відобразиться в ваших рішеннях і діях, як у професійному, так і в особистому житті. Тому Я-концепція є основою того, як ми будуємо власну ідентичність.
У молодості наше уявлення про себе гнучке, як глина, і постійно формується під впливом нових досвідів та самопізнання. Проте з часом, коли ми краще розуміємо, хто ми є і що для нас справді важливо, наше самосприйняття стає більш структурованим та чітким. Наше само сприйняття формує цінності, допомагає формувати особистість і керувати своїм життям.
Розглянемо основні цінності, які базуються на «Я-концепції»:
Самоповага
Вміння цінувати себе та визнавати свою значущість, незалежно від зовнішніх обставин. Наприклад, самоповага проявляється, коли ви відмовляєтеся від співпраці з людьми, які не цінують ваш час або зусилля, адже ви знаєте свою цінність.
Незалежність
Здатність приймати рішення самостійно, не спираючись на думку інших. У повсякденному житті це може бути, наприклад, вибір кар’єри за власним бажанням, а не за очікуваннями батьків чи суспільства. Незалежність також означає здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки.
Унікальність
Визнання своєї неповторності, відмінності від інших. Унікальність можна побачити в тому, як ви реалізуєте свої таланти. Наприклад, якщо вам подобається малювати або писати, але це не в моді серед ваших друзів, ви все одно продовжуєте це робити, бо це частина вашої особистості.
Розвиток
Постійне прагнення вдосконалювати свої навички та знання. Наприклад, розвиток проявляється, коли ви постійно вчитеся новому — читаєте книги, проходите курси або освоюєте нові хобі, аби ставати кращою версією себе.
Відповідальність
Усвідомлення того, що ви є відповідальними за свої вчинки та їхні наслідки. Наприклад, у повсякденному житті відповідальність проявляється у вмінні визнати свою помилку на роботі і взяти на себе зобов’язання її виправити.
Особистісний ріст
Постійне прагнення вчитися, розвивати себе не лише в професійному плані, а й у моральному та духовному. Це проявляється у готовності приймати виклики, пробувати нові підходи та не боятися виходити з зони комфорту.
Принциповість
Здатність відстоювати свої цінності та переконання, навіть коли це йде врозріз з очікуваннями інших. Наприклад, відмова брати участь у сумнівних діях на роботі, навіть якщо це може негативно вплинути на стосунки з колегами.
Свобода
Можливість робити вибір на основі власних бажань та потреб, без тиску ззовні. У житті це може означати, що ви обираєте спосіб життя, який відповідає вашим особистим цінностям, незалежно від суспільних стандартів.
Три компоненти Я-концепціЇ за Карлом Роджерсом
Карл Роджерс вважав, що наше уявлення про себе складається з трьох ключових частин:
Ідеальне Я
Це образ того, ким ви хочете стати. Це ваш ідеал, до якого ви прагнете.
Наприклад, якщо ваше ідеальне “Я” — це успішний підприємець, ви будете порівнювати свої досягнення з цим образом і докладатимете зусиль, щоб наблизитися до цього ідеалу. Ви будете вчитися, розвивати навички та приймати виклики, які допоможуть вам реалізувати цей образ.
Реальне Я
Це ваше уявлення про те, ким ви є зараз. Це той образ себе, який формується на основі вашого досвіду, досягнень і реальних дій.
Наприклад, зараз ви можете бачити себе перспективним, але ще недосвідченим підприємцем, який має потенціал для зростання, але ще не досяг бажаного рівня.
Самооцінка
Це рівень вашого прийняття і любові до себе. Це відображення того, наскільки ви задоволені тим, ким ви є на даний момент, і як це співвідноситься з вашим ідеальним “Я”. Якщо ці два образи максимально близькі, ви відчуваєте впевненість у собі, що підвищує вашу самооцінку.
Коли наше “Ідеальне Я” та “Реальне Я” знаходяться в гармонії, ми потрапляємо у стан конгруентності. Це стан гармонії, коли ви відчуваєте, що ваші дії і досягнення збігаються з тим, ким ви хочете бути. Наприклад, якщо ваше ідеальне “Я” — це активна і здорова людина, і ви регулярно займаєтеся спортом, дотримуєтеся здорового харчування і відчуваєте себе енергійним, ви перебуваєте в стані конгруентності.
Якщо ж ці образи суттєво відрізняються, виникає неконгруентність. Наприклад, якщо ваше ідеальне “Я” — це професійний спортсмен, але ви не займаєтеся спортом і відчуваєте, що не робите достатньо для досягнення цієї мети. Такий стан може негативно впливати на самооцінку і викликати стрес.
Фактори, які впливають на формування Я-концепції
Я-концепція формується не лише через внутрішнє самоспостереження, а й завдяки нашій взаємодії із зовнішнім світом. Те, як нас сприймають інші, з ким ми себе ідентифікуємо і які соціальні норми на нас впливають, суттєво визначає наше відчуття себе і впливає на формування особистості. Це може або зміцнювати наше відчуття власної ідентичності, або навпаки, породжувати внутрішні конфлікти.
Часто неконгруентність між реальним і ідеальним “Я” формується ще в дитинстві, в результаті виховання. Наприклад, якщо любов і визнання батьків були обумовлені досягненнями дитини, вона може вирости з відчуттям, що її цінність залежить виключно від успіхів. Натомість безумовна любов сприяє тому, що людина приймає себе такою, якою вона є, незалежно від досягнень.
На формування Я-концепції впливають кілька основних груп:
Родина та близькі
Люди, які оточують нас з дитинства, є ключовими фігурами у формуванні нашої самооцінки. Від того, яку підтримку і зворотний зв’язок ми отримуємо від них, залежить наше уявлення про себе.
Соціальні групи
Належність до певних груп, таких як спортивна команда або професійна спільнота, допомагає нам визначити своє місце у світі і зміцнює нашу соціальну ідентичність.
ЗМІ та соціальні мережі
Сучасні медіа значно впливають на наше сприйняття себе, нав’язуючи ідеали краси, успіху та способу життя, які часто важко досягти. Це може призводити до внутрішніх конфліктів і незадоволення своїм реальним “Я”.
Також бувають випадки, коли медичний діагноз може кардинально змінити наше уявлення про себе. Наприклад, діагноз аутизму або СДУГ допомагає людині зрозуміти свої особливості та причини певних відчуттів і поведінки, які раніше були незрозумілими.
Інші підходи до “Я-концепції”
Соціальний психолог Анрі Тайфел запропонував поділ Я-концепції на дві складові:
- Особиста ідентичність: те, що робить вас унікальним, включаючи ваші індивідуальні риси, таланти та здібності.
- Соціальна ідентичність: це те, як ви бачите себе в рамках певних соціальних груп, таких як фан-клуби, команди або релігійні спільноти. Наприклад, якщо ви є частиною музичного ком’юніті, це стає частиною вашої соціальної ідентичності.
Психолог Брюс А. Брекен запропонував інший підхід до Я-концепції, виділивши шість її сфер:
- Академічна: ваше самосприйняття в навчальному середовищі, як ви оцінюєте свої успіхи та інтелектуальні здібності.
- Афективна: як ви справляєтеся з емоціями та як оцінюєте свої емоційні реакції.
- Компетентна: як ви здатні задовольняти свої базові потреби і справлятися з життєвими викликами.
- Сімейна: ваше уявлення про себе у стосунках з родиною.
- Фізична: як ви сприймаєте своє тіло і фізичне здоров’я.
- Соціальна: як ви взаємодієте з іншими і чи відчуваєте себе комфортно у соціальних ситуаціях.
Ці сфери допомагають скласти повну картину того, як ви бачите себе, і дають можливість визначити, в яких аспектах вашого життя можна працювати над самовдосконаленням.
Як досягти конгруентності
Я-концепція — це наша мапа, яка допомагає нам орієнтуватися в житті, приймати рішення та будувати стосунки. Вона постійно змінюється під впливом оточення, людей, досвіду та навіть суспільних ідеалів. Незалежно від того, чи ви зараз тільки починаєте досліджувати свою особистість, чи вже маєте сформоване уявлення про себе, Я-концепція завжди буде важливою частиною вашого життя.
Прокачувати її можна і треба — через самопізнання, здорове середовище та підтримку близьких. Адже чим краще ви розумієте, хто ви є насправді, тим більше впевненості й внутрішньої гармонії відчуваєте.
Щоб досягти конгруентності, потрібно працювати над собою як на рівні самосприйняття, так і у повсякденному житті. Ось кілька порад:
Чітко визначте своє ідеальне “Я”
Ваше ідеальне “Я” повинно бути конкретним і реалістичним. Визначте, ким ви хочете бути через 1, 5 або 10 років. Це може стосуватися професійних досягнень, розвитку особистих якостей чи фізичної форми. Наприклад, якщо ваше ідеальне “Я” — це успішний спеціаліст у вашій сфері, запишіть, які навички та знання вам потрібно набути, щоб досягти цього.
Працюйте над реалістичними цілями
Дуже важливо, щоб ваше реальне “Я” поступово наближалося до ідеального. Для цього необхідно ставити досяжні цілі та розбивати великі завдання на менші кроки. Кожен маленький успіх наближатиме вас до гармонії між реальним ідеальним образом. Наприклад, якщо ваше ідеальне “Я” — це людина, яка регулярно займається спортом, почніть із щоденних 20-хвилинних тренувань і поступово збільшуйте навантаження.
Регулярно оцінюйте свій прогрес
Самоаналіз — ключовий інструмент на шляху до конгруентності. Регулярно переглядайте свої досягнення та коригуйте плани, якщо це потрібно. Можливо, деякі ваші цілі зміняться або перестануть бути для вас важливими, і це нормально. Головне — залишатися чесним із собою щодо того, що дійсно важливо для вас у даний момент.
Приймайте свої недоліки
Конгруентність не означає досконалість. Важливо вміти приймати свої слабкі сторони і не картати себе за помилки. Ніхто не ідеальний, і часом розуміння цього дозволяє вам відчути внутрішній спокій. Прийняття своїх недоліків — це частина гармонійного життя і важливий крок до самоприйняття.
Шукайте підтримку
Ваше оточення відіграє важливу роль у досягненні конгруентності. Шукайте підтримку у друзів, сім’ї або наставників, які допоможуть вам на шляху до саморозвитку. Спілкуйтеся з людьми, які мотивують вас та розуміють ваші цінності — це сприятиме вашому особистісному зростанню.
Розвивайте усвідомленість
Практика усвідомленості (майндфулнес) допомагає краще розуміти свої емоції, думки і дії. Завдяки цьому ви зможете швидше виявляти, де ваше реальне “Я” розходиться з ідеальним, і вчасно коригувати свою поведінку. Наприклад, медитація або ведення щоденника допомагають краще усвідомлювати свої внутрішні процеси.
Досягнення конгруентності — це процес, що вимагає постійної роботи над собою. Приймаючи себе такими, як є, і водночас працюючи над своїми цілями, ви зможете побудувати гармонійне життя, де реальність відповідає вашим прагненням.
АВТОРКИ: Ірина Пру, Еля Муравські
Список джерел
- Kendra Cherry, MSEd What Is Self-Concept and How Does It Form?
- Bailey JA 2nd. Self-image, self-concept, and self-identity revisited. J Natl Med Assoc. 2003;95(5):383-386.
- Mercer S. Self-concept: Situating the self. In: Mercer S, Ryan S, Williams M, eds. Psychology for Language Learning. Palgrave Macmillan; 2012. doi:10.1057/9781137032829_2
- Argyle M. Social encounters: Contributions to Social Interaction. 1st ed. Routledge; 1973.
- Koch S. Formulations of the person and the social context. In: Psychology: A Study of a Science. Vol. III. McGraw-Hill;1959:184-256.
- Pesu L, Viljaranta J, Aunola K. The role of parents’ and teachers’ beliefs in children’s self-concept development. J App Develop Psychol. 2016;44:63-71. doi:10.1016/j.appdev.2016.03.001
- Vandenbosch L, Eggermont S. The interrelated roles of mass media and social media in adolescents’ development of an objectified self-concept: A longitudinal study. Communc Res. 2015. doi:10.1177/0093650215600488
- Prince D. What about place? Considering the role of physical environment on youth imagining of future possible selves. J Youth Stud. 2014;17(6):697-716. doi:10.1080/13676261.2013.836591
- Kark R, Shamir B. The dual effect of transformational leadership: Priming relational and collective selves and further effects on followers. In: Avolio BJ, Yammarino FJ, eds. Monographs in Leadership and Management. Vol 5. Emerald Group Publishing Limited; 2013:77-101. doi:10.1108/S1479-357120130000005010
- Stagg SD, Belcher H. Living with autism without knowing: Receiving a diagnosis in later life. Health Psychol Behav Med. 2019;7(1):348-361. doi:10.1080/21642850.2019.1684920
- Tajfel H, Turner J. An integrative theory of intergroup conflict. In: Hogg MA, Abrams D, eds. Intergroup Relations: Essential Readings. Psychology Press; 2001:94–109.
- Scheepers D, Ellemers N. Social identity theory. In: Sassenberg K, Vliek MLW, eds. Social Psychology in Action. Springer International Publishing; 2019:129-143. doi:10.1007/978-3-030-13788-5_9
- Bracken BA. Multidimensional Self Concept Scale. American Psychological Association; 2016. doi:10.1037/t01247-000
- Sampthirao P. Self-concept and interpersonal communication. Int J Indian Psychol. 2016;3(3):6. doi:10.25215/0303.115
- Van Dijk MPA, Branje S, Keijsers L, Hawk ST, Hale WW, Meeus W. Self-concept clarity across adolescence: Longitudinal associations with open communication with parents and internalizing symptoms. J Youth Adolesc. 2013;43:1861-1876. doi:10.1007/s10964-013-0055-x
- Vignoles V, Owe E, Becker M, et al. Beyond the ‘east-west’ dichotomy: Global variation in cultural models of selfhood. J Exp Psychol Gen. 2016;145(8):966-1000. doi:10.1037/xge0000175