Маєте проблеми у стосунках? Вони можуть бути спричинені типом прив’язаності, який у вас сформувався в дитинстві.
Стилі або типи прив’язаності відображають те, як ви поводитеся в стосунках, і ґрунтуються на емоційному зв’язку, який ви сформували в дитинстві зі своєю основною опікункою — найчастіше матір’ю. Згідно з теорією прив’язаності, започаткованою британським психіатром Джоном Боулбі та американським психологом Мері Ейнсворт, якість зв’язку, який ви відчули під час цих перших стосунків, часто визначає, наскільки добре ви ставитеся до інших людей і як реагуєте на близькість протягом усього життя.
Що таке типи прив’язаності?
Стилі або типи прив’язаності відображають те, як ви поводитеся в стосунках, і ґрунтуються на емоційному зв’язку, який ви сформували в дитинстві зі своєю основною опікункою — найчастіше матір’ю.
Згідно з теорією прив’язаності, започаткованою британським психіатром Джоном Боулбі та американською психологінею Мері Ейнсворт, якість зв’язку, який ви відчули під час цих перших стосунків, часто визначає, наскільки добре ви ставитеся до інших людей і як реагуєте на близькість протягом усього життя.
Якщо ваш основний піклувальник давав вам відчуття безпеки та розуміння, якщо він був здатний реагувати на ваші крики та точно інтерпретувати ваші фізичні та емоційні потреби, то, ймовірно, у вас сформувалася надійна прив’язаність. У дорослому віці це зазвичай означає впевненість у собі, довіру й надію, здатність раціонально вирішувати конфлікти, реагувати на близькість та переживати злети й падіння романтичних стосунків.
Якщо в дитинстві ви мали заплутану, страшливу або непослідовну емоційну комунікацію, якщо ваша близька людина не могла втішати вас або реагувати на ваші потреби, то, швидше за все, у вас була невдала або ненадійна прив’язаність. Діти з ненадійною прив’язаністю часто виростають у дорослих, яким важко зрозуміти власні емоції та почуття інших людей, що обмежує їхню здатність будувати або підтримувати стабільні стосунки. У дорослому віці з ненадійним стилем прив’язаності вам може бути важко налагоджувати зв’язок з іншими людьми, ви можете уникати близькості або бути надто причепливими, боязкими чи тривожними у стосунках.
Звичайно, досвід, отриманий у період між дитинством і дорослим життям, також може впливати на ваші стосунки й формувати їх. Однак мозок немовляти настільки сильно залежить від прив’язаності, що розуміння вашого стилю прив’язаності може дати життєво важливі підказки, чому у вас можуть виникнути проблеми у стосунках з дорослими.
- Чи поводитеся ви саморуйнівно, коли перебуваєте у близьких стосунках?
- Чи повторюєте ви одні й ті ж помилки в романтичних стосунках?
- Чи ви намагаєтесь створити стосунки, зустрічаючись з “неправильними” людьми знову і знову?
Які б проблеми у стосунках ви не відчували, важливо знати, що ваш мозок здатен змінюватися протягом усього життя. Визначивши свій особливий стиль прив’язаності, ви зможете навчитися долати свою невпевненість, розвивати більш безпечні стосунки з іншими людьми та будувати міцніші, здоровіші та більш повноцінні стосунки.
Стилі прив’язаності характеризуються вашою поведінкою у стосунках, особливо коли ці стосунки перебувають під загрозою. Наприклад, людина з безпечним стилем прив’язаності може відкрито ділитися своїми почуттями та шукати підтримки, коли стикається з проблемами у стосунках. З іншого боку, якщо у вас ненадійний стиль прив’язаності, ви можете бути схильні до того, що станете нужденним або причепливим у найближчих стосунках, поводитиметесь егоїстично або маніпулятивно, коли відчуваєте себе вразливим, або ж просто почнете уникати близькості взагалі.
Хоча стиль прив’язаності значною мірою формується під впливом зв’язку між немовлям та піклувальником, особливо протягом першого року, важливо зазначити, що міцність прив’язаності не залежить виключно від рівня батьківської любові або якості догляду. Скоріше, прив’язаність ґрунтується на невербальній емоційній комунікації, що розвивається між піклувальником та дитиною.
Дитина передає свої почуття за допомогою невербальних сигналів, таких як плач, воркування, а пізніше — показування пальчиком чи посмішка. Своєю чергою, піклувальник зчитує та інтерпретує ці сигнали, реагуючи на них, щоб задовольнити потребу дитини в їжі, комфорті чи ласці. Коли така невербальна комунікація є успішною, розвивається надійна прив’язаність.
На успішність прив’язаності не впливають соціально-економічні фактори, такі як заможність, освіта, етнічна чи культурна приналежність. Небезпечний стиль прив’язаності у дорослому віці також не є причиною для того, щоб звинувачувати у всіх проблемах у стосунках своїх батьків. Ваша особистість і пережитий досвід у дитинстві, підлітковому віці та дорослому житті також відіграє певну роль у формуванні вашого стилю прив’язаності.
4 різні стилі прив’язаності
Існує чотири основні стилі прив’язаності, кожен з яких може бути як безпечним, так і небезпечним. Емпатичні та здатні встановлювати особисті межі люди зазвичай наслідують надійний стиль прив’язаності. Вони не мають страхів лишитися на одинці й мають тісний, міцний та здоровий зв’язок з близькими. Розгляньмо кожен з них.
Бажаєш дізнатись більше? отримай ⌘PRO доступ
Підписуйся та відкривай повний доступ до всіх преміальних матеріалів.
- Отримай повний доступ до всіх статей і гайдів
- Унікальні практики та кейси, яких немає у відкритому доступі
- Використовуй знання для особистого та професійного зростання